Інформ-наступ: про земельну реформу роз’яснюватимуть на сільських сходках

Друк e-mail

П'ятниця, 29 липня 2011, 08:14

Земельна реформа вийшла на фінішну пряму, й наступного року Україна матиме ринок землі. Про це йшла мова на селекторній нараді з керівниками областей, яку цього вівторка провів міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк.

 

Не обезземелити селян, а допомогти їм вибратися зі скрути – таку мету переслідує земельна реформа. Щоб цивілізовано розвивався аграрний сектор, щоб наростити обсяги виробництва сільськогосподарської продукції й зупинити деградацію українського села, треба завершити земельну реформу, – переконаний міністр.


Особливу увагу керівників областей  Микола Присяжнюк звернув на необхідність активної роз’яснювальної роботи серед сільського населення.
Черкащину чомусь назвали серед тих регіонів, де недостатньо роз’яснюють селянам необхідність і переваги земельної реформи. Однак заступник голови облдержадміністрації Василь Корнієнко, який представляв область на селекторній, з цим не погоджується. 

Ми працюємо над цим питанням, і багато зроблено. Ця інформація є в Держкомземі. Але ви влучно сказали, що є деякий супротив одноосібників. У цьому плані ми й працюємо зараз. Сільські голови поінформовані, у майже 89 тисяч селянських дворів занесені пам’ятки. Щотижня виступаємо по телебаченні, висвітлюємо в газетах. До речі, на Черкащині всі орендарі без винятку уклали договори оренди на 4,5 відсотка. Це дало додатково до бюджету 53 мільйони гривень, - доповів він міністру.

 


Відразу після селекторної наради Василь Корнієнко звернувся до керівників районів:

 


– Якщо комусь не зрозуміло, що таке земельна реформа й до чого вона приведе, телефонуйте — ми приїдемо та будемо розказувати. Є всі матеріали про цю реформу, їх уже роздали, є аграрний університет. Везіть туди сільських голів, роз’яснюйте, проводьте навчання.


За словами Василя Корнієнка, зараз облдержадміністрація готує графік проведення сільських сходок по кожному району. І протягом серпня загальні збори пройдуть в кожному селі, щоб довести до людей інформацію  про земельну реформу.

Анатолій СМІЛЯНСЬКИЙ
 
“Продам земельний пай. З 1 січня…”
З наступного року в Україні запрацює ринок землі. Земельна реформа в Україні набула незворотних обертів, переконаний Президент Віктор Янукович.
 

Сьогодні фактично підготовлено всю законодавчу базу, яка дозволить цього року завершити роботу щодо земельної реформи, і вже з початку 2012 року в Україні ми матимемо ринок землі, — відзначив глава держави на зустрічі з журналістами.

Він наголошує на тому, що земля — ресурс, який працюватиме на залучення інвестицій для розвитку села. Земельна реформа відрегулює питання оренди та продажу землі. Майже 7 мільйонів власників паїв зможуть продавати землю, а всі громадяни, фермерські господарства та держава отримають право купувати землю. Водночас буде заборонено надмірну концентрацію землі в одних руках, перепродажу земель. Іноземці не матимуть права купувати в Україні землю.

 


 

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк наголошує:

— Я хочу, щоб цю думку почув кожний селянин: право власності на землю ще не означає обов’язкового продажу землі. Бо земля — це капітал, який може приносити стабільний дохід, і який з кожним роком зростатиме в ціні.

Докладно про великі зміни на селі — виконуючий обов’язки начальника головного управління Держкомзему в Черкаській області Григорій Комликов.

— Перш за все, збільшення нормативної грошової оцінки землі сільськогосподарського призначення та інвентаризації земель державної та комунальної власності в рамках земельної реформи дадуть можливість сільським та селищним радам наповнити місцеві бюджети за рахунок податків та орендної плати. Адже ціна земель сільськогосподарського призначення зросте майже на 70 відсотків: до 25 тисяч гривень за гектар. Тож і плата за оренду таких земель збільшиться в середньому до 800-1000 гривень за гектар на рік. Таким чином, якщо розмір середнього паю на Черкащині становить 2,6 гектара, його власник отримуватиме щорічно майже 2,5 тисячі гривень орендної плати. А значить, зросте й прибутковий податок, що сплачується в місцеву казну. До того ж, один відсоток від нормативної вартості землі йде в бюджет сільських та селищних рад на розвиток територій. Це ще близько 200 гривень за кожний гектар. Крім того, запровадження ринку землі створить конкурентне середовище серед сільгоспвиробників.

За словами Григорія Комликова, до 2015 року на Черкащині проведуть розмежування земель  державної та комунальної власності. Але перед цим треба встановити межі населених пунктів і провести інвентаризацію землі, тобто точно знати, скільки є землі та якої, хто користувач, хто орендар, де є вільні землі, які можна запропонувати на продаж. 

— Понад 70 відсотків власників землі сьогодні — пенсіонери. І право розпоряджатися нею в них повинно бути. Далеко не всі громадяни можуть обробити свою землю, то нехай людина продасть землю й матиме гроші на прожиття, — вважає Григорій Комликов.

Однак деякі фахівці побоюються, що запровадження земельної реформи спричинить те, що олігархічні групи скуповуватимуть паї за ціною, яка буде істотно нижчою за ринкову, що нагадуватиме скупку ваучерів. Такий розвиток подій в Україні після введення ринку землі прогнозує, зокрема, експерт проекту Українського незалежного центру політичних досліджень з аналізу політичних ризиків Ігор Немчинов. Він остерігається того, що концентрація землі в руках обмеженого кола землевласників призведе до руйнування дрібного фермерства й зубожіння села. Крім того, за словами Ігоря Немчинова, існує реальна небезпека спекуляції земельними ділянками, хаотичної зміни їхнього цільового призначення та захоплення сільськогосподарських земель поблизу міст, що може призвести до зростання цін на аграрну продукцію й інфляції. Всі соціальні наслідки земельної реформи, на жаль, поки що ніхто не прораховував.

— Селяни, фермери й навіть середні господарства не зможуть викупити ту землю, яку обробляють, — їм не вистачить коштів. А кредити не потягнуть, адже позики аграрії візьмуть — і  просто не зможуть віддати. Якби дали кредити під 8 відсотків річних, та ще й на 5 років, то сільгоспвиробники охоче брали б такі. Це якщо держава хоче, щоб на землі працювали селяни, а не щоб пішла  земля в чужі руки, — вважає керівник компанії “Агро-Златодар” Володимир Лук’янець.

— Ринок землі потрібен. Зняття мораторію на продаж землі не означає, що вже наступного дня почнеться масова скупка угідь. Адже закон передбачає, що лише три категорії суб’єктів матимуть право купувати землю. Це фізичні особи, фермери та держава. До того ж є обмеження щодо кількості землі “в одні руки” . У людей буде право продати землю — але яка можливість її продати, враховуючи земельний кадастр, те, що наші поля строкаті й поділені на шматки? Якщо поле 100 гектарів, то може бути 50 власників і якщо хоча б п'ятеро відмовляться продати свою частку, то ніхто ж не буде купляти “порване” поле. Тобто там дуже багато вимог, аби здійснити продаж, — захищає реформу начальник головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Вадим Рудишин.

Анатолій КОТОВ

 

Драбівські селяни стануть багатшими
На Драбівщині середній розмір орендної ставки за земельні  паї — 4,76 відсотка. Понад 5 тисяч власників паїв уклали договори на 5 відсотків. Понад 92 відсотки сільгоспвиробників пішли назустріч владі — збільшили орендну плату.


За словами голови  райдержадміністрації Володимира Бута, середня плата за гектар орендованої землі в районі — 786 гривень. Цьогоріч драбівські селяни отримають орендної плати на суму 48 мільйонів гривень, що на 16 мільйонів більше ніж торік. Відповідно до районного та місцевих бюджетів надійде 2,4 мільйона гривень як податок від доходів фізичних осіб.
— Сільгоспвиробники розуміють, що треба підвищувати орендну ставку, і тут проблем немає. І про велике податкове навантаження говорити не доводиться. Адже орендарі платять всього один податок, фіксований, який не залежить від результатів господарювання, а лише від кількості орендованої землі. Однак є деякі зарозумілі орендарі, які проживають у великих містах за межами області. З ними важко вести мову про переукладання договорів, — розповідає Володимир Бут.
Землекористувачі укладають також соціальні угоди із сільськими радами й додатково платять не менше 30-ти гривень із кожного гектара ріллі.
— На жаль, зараз люди віддають свої паї тим орендарям, хто не завжди добросовісно ставиться до землі, не дотримується сівозмін і виснажує землю. Скажімо, сіють лише соняшник чи ріпак. У такому разі селяни мають право розривати договори оренди й віддавати землю справжнім господарям, — зазначає керівник району.

Вадим НІКІТІН



 

 

 

 

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Новини - Топ-тема

Стрічка новин