Що за парканом у центрі Черкас?..

Друк e-mail

Четвер, 30 червня 2011, 09:17

Знайомі часто мене запитують, як я особисто ставлюсь до того, що зараз відбувається біля Будинку торгівлі. На сесії міської ради я не голосував за перебудову Європейської площі — таке питання не виносилось на наш розгляд, бо це рішення підприємців, яким земельна ділянка була надана в користування… Але особисто я вважаю, що коли йдеться про такі важливі об’єкти, як фасадна площа міста, треба обговорювати це з громадськістю. Адже зараз центр міста, знайомий всім черкащанам з дитинства, набув геть непрезентабельного вигляду.

Що ми можемо зараз зробити, аби це не перетворилось на ще один “Фонтан-сіті” (недобудова за обласним драматичним театром)? Ми можемо проконтролювати цю реконструкцію. На жаль, парк там вже не вдасться розбити… Але ми не тільки як громадська організація, але й з боку депутатського корпусу у міськраді, обов’язково проконтролюємо, щоб дерева, як компенсація за знесені, були висаджені…”

З розміщення на своєму блозі цієї інформації Сергій Отрешко, депутат міськ­ради, голова громадського об’єднання “Рідне місто Черкаси”, вирішив розпочати розмову про будівельні майданчики в місті. А “круглий стіл” за участю багатьох зацікавлених черкасців відбувся під назвою “Центр Черкас — не майданчик для архітектурних експериментів”.

На думку архітектора Черкас Миколи Упиря, за задумом архітекторів, які розробляли концепцію черкаських площ,  Європейської (по-старому її називають “Торговельна”) функції передбачалися дещо інші, відмінні від нинішніх. А зараз біля 10-поверхової будівлі, що прилягає до Будинку торгівлі, щодня паркується чимало автомашин, які приїздять до розташованих тут офісів. Отже, з’явилася нагальна потреба забезпечити транспорт паркуванням. Крім того, покриття тротуарів давно потрібно було замінити. Дерева ж упали жертвою цієї реконструкції насамперед тому, що деякі потребували вирубки внаслідок аварійності. Друга причина: зелені насадження росли якраз на лінії газону.

“Невеличкою хірургічною операцією” назвав нинішню реконструкцію Європейської площі архітектор Сергій Фурсенко.

Але тут же виникає запитання: чому про свої наміри влада і замовники не спромоглися заздалегідь повідомити громадськість? Зокрема про наміри зрізати дерева, які, переконана керівник ГО “Зелений світ” Алла Плескач, треба було ретельно обстежити, перш ніж занести над ними сокиру. “Навіть якщо вже підписаний акт про це, я готова перевірити правильність цього рішення”, — каже вона. Кожен клаптик міської території, навіть якщо хтось формально заявляє на нього свої права, належить громаді і їй не байдуже, яким постане центр міста.

А що радитися з громадою необхідно, то, як згадав заслужений журналіст України Петро Жук, колись головний архітектор області Олександр Ренькас мріяв: навпроти філармонії має з’явитися своєрідний черкаський Гайд-парк. І що з того вийшло? Ще одне торговище під назвою “Хрещатик-сіті”, куди ніяк не проляже народна стежка, бо навіть розрекламовані заходи не збирають там людей.

Архітектор Юрій Калашник апелював до присутніх за круглим столом представників громадськості: вони мають захищати архітекторів, бо іноді інтереси інвестора не збігаються з пропонованими архітектурними задумками. Громадсько­сті необхідно діяти спільно із зодчими, не чекаючи, доки чергова споруда  чи площа-потвора постане перед очима городян. Бо несмак інвестора надто дорого обходиться загальному вигляду міста.

Приємно було, що присутні на засіданні молоді митці по-справжньому уболівають за рідне місто. Так, архітектор Федір Гонца з гіркотою зазначив:

— Прикро, що Черкаси якийсь час тому “уславилися” на весь світ в Інтернеті кадрами руйнування пам’ятника Леніну. Це неприпустимо у практиці цивілізованих країн, бо треба було його обережно зняти й перенести, а не кидати десь на задвірки.

Зараз ведуться розмови про необхідність якогось втручання в будівлю критого ринку. Але ця споруда за ці роки, з часу зведення, уже стала своєрідною пам’яткою архітектури!

З того, що відбувається навколо Європейської площі, вже зрозуміло: зелену зону знищено. Крім місць для машин, там не заплановано нічого. Руйнування відбувалося нахрапом, а вибачення за незручності перед пішоходами з’явилося із чималим запізненням.

Відомий краєзнавець і журналіст Василь Страшевич у відповідь на обіцянку замість знищених на майбутній площі дерев висадити не менше їх… у мікрорайоні Дахнівка навів красномовний факт:

— З архівів я дізнався, що в 1918-му році, далеко не найсприятливішому не тільки для міста, в штат міської управи було зараховано досвідченого садівника. Він негайно поїхав у Кременчук, де в розсаднику придбав понад 500 видів дерев і кущів. Нас зараз прагнуть переконати, що необхідно було зрізати дерева на Європейській площі, але, скажіть, чим завинили зрубані черешні? І чи можна вірити ініціаторам цієї реконструкції, що у встановлений строк вони знімуть паркан і відкриють площу, якщо досі не завершені роботи на ділянці вулиць Смі­лян­ська-Го­голя (а ма­ли б там усе зробити до Дня Незалежності ще в 2010 році)?

Що Черкаси стрімко втрачають славу міста-саду, це вже доконаний факт. Присутні не обійшли увагою, якими видами замінюються вікові липи й каштани, бо заміна явно не рівнозначна. Досить подивитися на жалюгідні акаційки навпроти приміщення “Черкаського краю”. І чи варто все рушити сокирою й пилкою, якщо сучасні технології озеленення дозволяють пересаджувати навіть дорослі дерева? Хіба може тут бути виправданням оптимістична репліка архітектора Юрія Калашника: “Та наша зелень росте швидше, ніж ми її ріжемо!” До речі, Юрій Калашник на місці невдалої спроби встановити пам’ятник Василю Симоненку, у сквері на Хрещатику, уже бачить сучасну підземну парковку, і не на 50, як планувалося тут, а всі півтисячі авто!

У квітні нинішнього року, на жаль, непомітно пройшов знаменитий для всіх черкасців ювілей: рівно 185 років тому було затверджено Генеральний план, складений заїжджим архітектором Гесте. А він ставився до начебто чужого йому міста по-синівськи бережно. Сергій Отрешко з однодумцями відтепер пообіцяли не випускати з поля зору ситуацію навколо площі, яку назвали Європейською.

Ганна ШКВАР

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Новини - Суспільство

Стрічка новин