Віктор Медведчук: «Наша мета проста і зрозуміла»

Друк e-mail

Середа, 30 травня 2012, 09:14

Для чого Віктор Медведчук повертається у велику політику.

«Своєю суспільно-політичною діяльністю я маю намір добитися того, щоб громадяни могли впливати на рішення влади по ключових питаннях життя країни», пише у своїй статті для «Аіф» Віктор Медведчук, ініціатор Громадського руху «Український вибір».

Право на владу

Давайте глянемо правді у вічі. Політика, яку систематично проводить українська влада протягом багатьох років, не відображає позиції звичайних громадян. Ціла низка питань (таких, наприклад, як зовнішньополітичне й зовнішньоекономічне позиціонування країни, зміна форми державного правління з парламентсько-президентської на президентську, боротьба із чиновницькою сваволею й корупцією, купівля-продаж земель сільськогосподарського призначення, статус російської мови й маса інших) вирішуються без урахування думки громадян. Більше того, як свідчать дані соціологічних досліджень, найчастіше всупереч думці більшості українців.

Я не прагну повторення подій осені-зими 2004 року, тому що вважаю їх не проявом усвідомленого прагнення до волі й демократії, а наслідком боротьби за владу усередині політичної й фінансової еліти. Трагізм ситуації був у тому, що на той момент одна частина еліти, яка тоді перебувала в опозиції (по суті вона була не «опозицією», а «фрондою»), для приходу до влади використовувала зовнішню підтримку й спритно маніпулювала незадоволеністю значної частини суспільства існуючим станом справ.

У результаті влада в країні помінялася, а от стан справ, який викликав невдоволення людей, залишився колишнім і значно погіршився. Як наслідок — люди розчаровані й шукають реальні виходи із ситуації, що виражається в зростанні підтримки радикалів, з одного боку, і готовності йти за популістськими політиками — з іншої.

Чергова зміна влади не змінить ситуацію на краще. Майбутні вибори до Верховної Ради нічого не змінять. Не складно передбачити, що в результаті пошуків та спроб змінити ситуацію на краще, ми станемо свідками нового сплеску соціального невдоволення й ще не відомо, які форми воно прийме. У будь-якому разі постраждає рядовий громадянин.

Саме тому я, якщо хочете, «граю» на випередження. Політики прагнуть учергове використати народ у своїх політичних і не тільки цілях. Я ж прагну, щоб народ сам використовував своє законне право на владу. Міняти потрібно не осіб, які перебувають при владі, а саму систему влади або, точніше, — систему відносин влади й суспільства.

Окупанти з Уолл-Стріт

Не секрет, що сьогодні в Україні суспільство й політичні еліти (і бізнес, який також фактично злився з ними) живуть у паралельних світах, окремо один від одного. Але було б помилкою стверджувати, що це особливості тільки нашої, української, демократії. Або «недосконалої демократії». Така ситуація характерна не тільки для багатьох так званих пострадянських країн, але й у тій чи іншій формі властива для країн так званої розвинутої демократії. Еліта завжди прагне максимально обмежити вплив громадян на владу. Роль останніх фактично зводиться до того, щоб раз на кілька років вкинути виборчий бюлетень в урну. Тож не дивно, що в багатьох країнах росте громадянське невдоволення таким станом справ.

Один із яскравих прикладів — рух «Окупуй Уолл-Стріт». Його учасники виступають проти ситуації, що склалася, коли найважливіші фінансово-економічні питання, що безпосередньо стосуються кожного громадянина, вирішуються елітами без участі самих громадян. А діюча система не дозволяє змінити ситуацію (буквально днями ми були свідками цього). Я маю на увазі вердикт американського суду (найбільш незалежного суду у світі!), згідно з ним якийсь високопоставлений менеджер відстояв своє право одержати як річний бонус (винагорода за гарну роботу) більше 20 млн. доларів. І це при тому, що в результаті його дій акціонери цього банку втратили більш мільярда доларів.

Політики, партії, інститути влади необхідні. Але вони недостатні. Слід надати самим громадянам можливість безпосередньо впливати на прийняття ключових державних рішень, рішень, які впливають на їхню долю.

Настрой на зміни

Якими б ідеальними не були політики, сьогодні система влади ніяк не мотивує їх діяти в інтересах «загального добра», а, навпаки, стимулює домагатися винятково власних цілей, діяти винятково у своїх власних інтересах. Якщо політик або високопоставлений чиновник не діє в цих координатах, система його викидає як «профнепридатного». Тому ніщо не замінить участі громади, а вона можлива тільки за умови, коли будуть створені механізми, що дозволяють суспільству безпосередньо впливати на прийняття рішень влади по найважливіших питаннях. Одним із таких механізмів є, зокрема, референдум.

Я прекрасно усвідомлюю те, що самі політики не зацікавлені у створенні цих механізмів, інакше той же закон про національний референдум уже багато років тому був би прийнятий у новій правовій реальності, що відповідає сучасній, редакції.

Тому в рамках суспільного руху «Український вибір» ми маємо намір тиснути на владу, щоб необхідні законодавчі зміни були прийняті. Для мене вкрай важливим завданням у рамках нашого руху є створення можливостей для вільної демонстрації волі людей. Владу необхідно змусити зважати на громадян, їхню думку, проблеми. При цьому форми й методи такого «примусу влади до демократії й законності» можуть бути найрізноманітнішими. Успіх прийде тільки тоді, коли влада побачить увесь ступінь серйозності настроїв суспільства, яке прагне реальних змін. Я знаю одне: розвинене громадянське суспільство можливе тільки там, де серйозна громадянська активність. Наша мета проста й зрозуміла: розбудити цю активність і об'єднати українських громадян у громадянське суспільство, яке ніколи не дасть себе образити.

Віктор Медведчук,

ініціатор суспільного руху «Український вибір»

 

«Український вибір» опублікував свій маніфест

Основні пропозиції документа — відновлення парламентсько-президентської форми правління й прийняття закону про референдум.

На думку авторів маніфесту, одна з головних проблем у тому, що Україна дотепер не входить до списку країн, де поширене вільне волевиявлення громадян (референдуми). У нас стало нормою, що влада міняє Конституцію, переписуючи Основний Закон під президента. Плюс нагромадилося чимало стратегічних питань, на які політики поки не знайшли чіткої відповіді: статус російської мови, європейська інтеграція, вступ до СОТ, Митний союз із Росією, Білоруссю й Казахстаном, земельна реформа і т.д.

Тому «Український вибір» у своєму маніфесті пропонує розробити й прийняти закон «Про всеукраїнський і місцевий референдум з народної ініціативи», який би закріпив право кожного жителя безпосередньо впливати на вирішення ключових питань у країні. Представники організації посилаються на ст. 5 Конституції, у якій говориться: «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює влада безпосередньо й через органі влади й органі місцевого самоврядування».

Зокрема, на всеукраїнському референдумі, на думку представників «Українського вибору», повинні вирішуватися такі питання, як розпуск парламенту й відставка уряду. На місцевих референдумах — вирішення соціально-економічних питань, розпуск рад усіх рівнів, звільнення від займаної посади глав обласних і районних адміністрацій, мерів, селищних і сільських голів.

У своєму маніфесті рух також пропонує відновити парламентсько-президентську форму правління, при якій Верховна Рада формує уряд, контролює його роботу, призначає й звільняє з посад керівників правоохоронних органів. Серед інших пріоритетних питань: турбота про здоров'я націй, гідні зарплати, створення нових робочих місць, боротьба з корупцією, право на двомовність і друге громадянство.

Автори маніфесту впевнені, що прийняття закону «Про всеукраїнський і місцевий референдум» — справа часу. Поки ж суспільний рух збирається впливати на владу за допомогою інших механізмів. «Ми проводитимемо круглі столи, дискусійні клуби за участю експертів, учених, журналістів, — обіцяють в «Українському виборі». — Будемо проводити суспільні експертизи рішень органів влади й місцевого самоврядування, публікувати інформаційно-аналітичні матеріали про їхні діяльності, факти протиправних дій влади чиновників, організовувати публічні заходи й протестні акції, які повинні змусити владу дотримувати інтересів громадян і їх законні права».

За матеріалами газети «Аргументы и факты»

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Новини - Політика

Стрічка новин