Жителі Дубіївки чадіють — і від шкідливого виробництва, і від відписок чиновників

Друк e-mail

Середа, 16 травня 2012, 08:40

Як пахне чужий бізнес, який він на колір, звук та присмак, добре знають жителі села Дубіївка Черкаського району, які проживають поруч із деревообробним комплексом, розташованим по вулиці 8 Березня, 24.
Його власником є приватний підприємець А.П.Приходько, і це саме до нього протягом останніх років неодноразово зверталися дубіївці з проханням припинити безперервні викиди чаду та  диму зі свого підприємства, які, на їхню думку,  отруюють атмосферу, шкодять здоров’ю і забруднюють їхні подвір’я. Вони наполягали також на встановленні звукоізоляційної системи на цьому виробництві, яка б притишила роботу верстатів і дала людям можливість спокійно жити. На жаль, усі їхні вмовляння залишилися безрезультатними. Як і заяви Дубіївської сільської ради, яку очолює Микола Коваленко, до відповідних контролюючих органів, на які цей орган місцевого самоврядування раз-по-раз отримував звичайні відписки.
І тоді жителі цієї вулиці звернулися з листом до редакції, сподіваючись, що таким чином буде привернуто увагу до їхніх проблем, як і до моральної, соціальної та екологічної відповідальності бізнесу в цілому.
Можливо, вважають вони, що й сам пан Приходько зрозуміє, що не тільки вигода керує  цим світом, а й такі поняття, як совість, шанобливе ставлення до людей, турбота про тих,  з ким поруч живеш і працюєш.
Втім, про все це  в листі з Дубіївки, який ми й пропонуємо вашій увазі.

«Шановна редакціє!

Ми, мешканці села Дубіївка, живемо в чудовому селі, якому в цьому році виповнюється 390 років. Воно має велику історію і добру славу. Люди тут щирі, працьовиті, а місцевість — кращої не знайти. Навколо — ліси, повітря чисте, свіже. Та тільки не в нас — на вулиці 8 Березня, де розташовані наші оселі.
Справа в тому, що понад п’ять років тому поруч із нашими будинками запрацював деревообробний комплекс приватного підприємця А.П.Приходька. Створено його було на базі колишнього банно-прального комбінату, а реконструкція, яка була тут зроблена, можливо, й годилася для виготовлення дверей і віконних блоків, розпилювання та сушки круглої деревини, але вона аж ніяк не торкнулася екологічної складової цього виробництва.
Наскільки це підприємство шкідливе для здоров’я, ми зрозуміли вже невдовзі.
Так, встановлена тут сушильна камера, джерелом теплової енергії  якої є згорання твердого палива й відходів виробництва, постійно викидає в атмосферу шкідливі похідні від згорання. У дні пониженого атмосферного тиску на прилеглих до підприємства подвір’ях (в залежності від напрямку вітру) стоїть неприємний, виїдаючий очі й забиваючий дихання дим. Цей чад викликає головний біль, а випадає він у вигляді сажі, яка осідає на все навколо — підвіконня, випрану білизну, городину і т.д. Влітку — ні вдень, ні вночі не можна відкрити вікна, бо до осель потрапляє не чисте повітря, а смердючий дим із сажею. І дітям, і людям похилого віку та й будь-кому перебувати на подвір’ї просто неможливо, бо відразу ж погіршується самопочуття. Усим цим ми дихаємо вже тривалий час, і до чого це може призвести — тільки Богу відомо.

 


Виробничий цех по виготовленню дверей і вікон працює щодня з 8-ої і до 17-ої години, крім неділі, а сушка взагалі цілодобово.  Навіть на відстані 40 метрів від роботи обладнання стоїть таке дзищання, що без шумозахисних навушників у власний двір можна й не виходити.
Зважте, що на цій вулиці, в густонаселеному житловому масиві Дубіївки, мешкають і діти, яким украй необхідне чисте повітря. От тільки те, що вони можуть отримати від такого смороду будь-які патології дихальних шляхів,  власника цього підприємства хвилює мало. Живуть тут і астматики, ветерани Афганістану, ліквідатори аварії на ЧАЕС, старики, подвір’я яких знаходиться  на відстані семи метрів від витяжки фарбувальної камери та 25-ти метрів від сушильної камери. Й усім нам немає чим дихати. Наші ж прохання переобладнати підприємство в екологічно чисте виробництво пан Приходько просто ігнорує. Правду кажуть у народі: «Як був бідним, то був усім рідним, а як багатим став, то всіх послав».
Незрозуміло, якими державними актами керувалися посадові особи, які давали дозвіл на початок роботи промислового цеху із шкідливими викидами в гущі населеного пункту. Відстань від цього виробничого комплексу до межуючих із ним садиб становить: на північний захід — 15 метрів, на південний схід — 25 метрів, на північний схід — 46 метрів, на північ — 50 метрів. Тож, коли маємо дні пониженого атмосферного тиску й дмуть хоча б легкі вітри у південному, південно-східному,  північно-західному та північному напрямках, усі шкідливі речовини, що продукуються цим підприємством, падають на нас — мешканців вулиці 8 Березня.
Ми неодноразово зверталися до відповідних органів  —  сільської ради,  районної та обласної санітарно-епідеміологічних станцій, Черкаської районної ради — з приводу порушення смуги захисної зони. Але звідусіль отримували одну й ту ж відповідь: норми СЗЗ дотримано і вони становлять: у південному напрямку — 46 метрів, у східному — 38 м і 50 метрів — у інших напрямках. Якщо взяти відстань від підприємства і буквально до вікон наших будинків (думається, саме так вона і вимірювалась), то офіційні дані нібито й заперечити неможливо. Але ми ж не в’язні у своїх будинках, куди, до речі, теж проникає чад з промислової труби. Люди мають право дихати чистим повітрям на власних прибудинкових ділянках, діти — гратися по подвір’ях без шкоди для свого здоров’я через викиди діоксину азоту, сірчистого ангідриду, оксиду вуглецю, пилу деревини і т.д.
Не може не дивувати й те, як взагалі проводилися обстеження на наші вимоги на предмет екологічної ситуації, що склалася навколо деревообробного комплексу приватного підприємця А.П.Приходька. Так, у липні минулого року перевіркою займався безпосередньо заві­дуючий санітарно-гігієнічним відділом ДЗ «Черкаська  райСЕС» В.Д.Купрій. Які ж висновки він зробив?
Цитуємо зі складеного ним акта: «В процесі розгляду звернення та перевірки проведено лабораторно-інструментальні дослідження шуму та атмосферного повітря в СЗЗ». І далі — ані слова про те, що показали ці дослідження. Причому й проводилися вони тоді, коли підприємство не працювало, бо було заздалегідь попереджене, відповідно до діючого законодавства про те, що така перевірка відбудеться.
Наступний висновок: «Фарбування дерев’яних виробів на підприємстві не проводиться». Після такої категоричної заяви можна лише руками розвести. Виявляється, виготовлені тут двері й віконні блоки замовники охоче забирають непофарбованими.
І нарешті, в кінці складеного акта — одна єдина рекомендація від СЕС: «На фасаді деревообробного комплексу вивісити назву та графік роботи до 01.08.2011р.» Все — крапка. І підпис перевіряючого.
Ми не проти підприємництва. Але коли мова йде про шкідливі в екологічному плані виробництва, вони не повинні діяти в житловому секторі. До речі, в Дубіївці є промислова зона, яка вже давно не використовується, хоча могла б стати потужною складовою сільської економіки.
Хочемо звернутися і до самого пана Приходька. Шановний Анатолію Петровичу, в наш час підприємства різної форми власності все активніше впроваджують у виготовлення своєї продукції сучасне устаткування, яке дозволяє отримувати екологічно чисту теплову енергію, застосовують шумопоглинаючі технології і тим самим дбають про  захист навколишнього середовища й людей. Неодноразово ми просили зробити це і вас. І тоді не було б усіх цих непорозумінь. Але ви хазяйнуєте на свій лад і на прохання громади не зважаєте, ніби всі ми для вас — пусте місце. Для вас головне — вигода, а те, що ви отримуєте її за рахунок нашого здоров’я, вас не цікавить. І все ж хочемо ще раз вам нагадати: не гроші роблять людину великою, а людські чесноти: совість, порядність, чуйність. Від них у великій мірі залежить і ділова успішність людини, бо від того, яка в неї слава, таку й довіру вона до себе отримує з боку партнерів і замовників.
І все ж, ми ще раз звертаємося до вашої совісті  та благаємо вас: дайте нам можливість дихати чистим повітрям у власних подвір’ях та помешканнях,  спокійно відпочивати вночі, а не чадіти від вашого диму. Бо так, як ви ставитеся до людей — це великий гріх.
Ваше підприємство працювало і чаділо навіть на Великдень, 1 Травня і День Перемоги. Це не тільки протирічить чинному законодавству, а й людській моралі.
Сьогодні хто тільки не проголошує промови на захист довкілля і людей, які змушені жити в несприятливих для здоров’я екологічних умовах. Про це говорять політики, чиновники різних  рівнів. Особливо актуальною стає ця тема перед черговими виборами. От тільки що конкретно робиться в цьому напрямку нам, мешканцям села Дубіївка, невідомо. Бо ми, наприклад, б’ємо на сполох, захищаючи самих себе, вже не один рік. І поки що, на жаль, безрезультатно. Хоча, здавалося б, вихід із цієї надзвичайної для нас ситуації простий і очевидний. Це — об’єктивне обстеження цього промислового підприємства під час його повного виробничого навантаження і відповідних погодних умов. Тоді й стане зрозумілим, що жити поряд із ним просто небезпечно. Хотілося б, щоб на нашу проблему звернули увагу депутати обласної та районної ради, бо наші «ходіння» по інстанціях нижчого рівня, як бачите, просто неефективні.

З повагою
жителі вулиці
8 Березня с.Дубіївка Черкаського району Саттар Хаджиєв, Л.П.Хаджиєва, В.М.Порожняк, С.С.Сидоренко, О.С.Порожняк, Л.П.Яремюк, А.І.Наливайко, М.М.Зобенко, В.П.Древель; М.Т.Коваленко — голова Дубіївської сільської ради.»     
     

 


 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Новини - Нам пишуть

Стрічка новин