Сергій СТРУК: «Де застосовують ноу-тіл, там стабільний урожай»

Друк e-mail

Четвер, 10 травня 2012, 07:22

Коли їдеш Шполянщиною, у травні можна побачити неорані поля, на яких стирчить стерня торішньої кукурудзи (проте, на диво, жодної бур’янини). Вже до 20-ти тисяч гектарів ріллі у Шполянському районі обробляються за новою технологією no-till (з англійської буквально — «не орати»). Навіть у страшенну спеку на полях, де застосовується ноу-тіл, кукурудза на півметра вища, ніж на звичайних. Ой, було спочатку начальнику райсільгосп­управління за ті поля неорані над самісінькою трасою. «Та це технологія така…» — пояснював він обласному начальству. «Яка технологія?!» — гриміло в трубці. Але, як мовиться, «перекліпали», вистояли і переконали, бо в районі взяли собі за мету зробити рослинництво більш прогнозованим.

Все почалося з француза. У 90-их роках він вирощував тут за держпроектом цукрові буряки. Проект закінчився — Фредерік Шавіньї відбув на батьківщину. Повернувся у 2002-му. Взяв в оренду паї в Сигнаївці: у полях там незібрані соняшники, там недоросла кукурудза, там ячмінь один за одним бігає, — а вже було 20 квітня, посівна в області закінчувалась. Він плуга вже тоді не задіював:  запустив важкі дискові борони. У травні посіяв кукурудзу, соняшник, сою. І вийшов навіть з невеличким прибутком.
А потім з кожним роком почав поступово «виглиблюватися» з грунту. Залишав рештки після обмолоту, пускав подрібнювача, дискатори. У першу зиму його поля ввійшли «в кожушку» з легкої суміші пожнивних решток і грунту. У цей «кожушок» він і посіяв озимину, додав селітри. Озимина чудово перезимувала. А третього року навіть не обробляли землю дискаторами, а просто подрібнили рештки.
— Вже добре знаючи про нестачу вологи в наших краях, Фредерік Шавіньї взяв на озброєння технологію, яка зменшує її втрату, — розповідає голова Шполянської райдержадміністрації Сергій СТРУК. —  За класичної схеми плуг вивертає землю, оголює її, ще й культиватор надодачу видаляє вологу.  Коли «класика» вже посіяла і молиться Богу, щоб послав дощ, француз ще вичікує. Під «кожушком» земля ще мокра й холодна — це як у лісі, коли вже наче й ряст цвіте, а розгорнеш підстилку — там лід. Пізніше сіє, та за тепла й вологи рослина швидко проростає. Їй легше буде і надалі видобувати вологу, адже грунт, неторканий плугом, наскрізь визрілий і рихлий. А коли оре плуг, на глибині 20-25 сантиметрів утворюється «підош­ва»: щоб перевернути скибу, плуг щоразу впирається, вдавлює землю. Бур’ян легко пробиває підошву, а от культурна рослина на це менш здатна.   
Безполицева технологія ноу-тіл також — економія добрив і пального. Так, по полю за сезон проходять тільки сівалка, обприскувач і комбайн. Дизпалива на гектар іде близько 25-30 літрів проти 90-120 за традиційної технології. А пальне — це завжди була левова частка собівартості продукції. Чому на полях, де застосовують ноу-тіл, немає бур’янів? Ті, що були на поверхні, виведені. А немає оранки — значить, не виносяться з глибини нові порції насіння. Поля стали рівні, що теж додає урожайності.  
Одна біда для француза: коли йому зловмисники підпалюють поля. Вогонь нищить кількарічний труд і наносить мільйонні збитки, які, якщо буде піймано підпалювачів, їм доведеться відшкодовувати.
Технологія ноу-тіл набуває популярності в районі: окрім СПОП «Шпола-Агро-Індустрі» Фредеріка Шавіньї, переходять на неї сільгосптовариства «ЛНЗ-Агро»,  СПОП «Маяк-Агро», СПОП «Відродження». Інших стримує те, що потрібне суворе дотримання технології (особливо щодо боротьби з бур’янами), проміжна техніка (щоб перейти на ноу-тіл, треба як мінімум чотири роки)  і потім — нова основна техніка: сівалки, дискатори, кільчаті борони. А скажімо, така сівалка коштує 300-400 тисяч євро.
Щоправда, Фредерік Шавіньї створив своєрідну МТС, — зауважує Сергій Струк. — Його підприємство «Шполатехагро» продає техніку під сучасні технології і надає послуги. Ми в районі вже протягом п’яти років у вересні проводимо День поля. Фредерік на своїх полях виставляє агрегати, демонструє в роботі. Приїздять за досвідом з Росії, Білорусії, Грузії, Угорщини, Аргентини.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Новини - село

Стрічка новин