Селянські паї приростають у ціні

Друк e-mail

Четвер, 10 травня 2012, 07:17

За нетелями племзаводу СПОП «Маяк-Агро», що у місті Шпола, черга. Зараз молодняк від 124-ох племінних заводських корів іде по 35 гривень за кілограм живої ваги. Причому, найбільше покупців, які хочуть придбати поголів’я високоудійної української червоно-рябої молочної породи, — з Росії, протоптали сюди дорогу і білоруси, казахи. Вони знають, що молодняк, виведений в умовах цього племзаводу, витривалий, невибагливий до навколишнього середовища й до кормів (а візьми з Європи — такій корові треба «маслом мазати», щоб давала молоко).

 

 

Михайло Богач:
— Наша районна влада робить реальні кроки назустріч господарствам, які займаються тваринництвом: землі резерву й запасу, згідно з рішенням районної ради, племінні заводи орендують під 3 відсотки (решта — згідно з диференційованим підходом до 4,5 відсотка).

Все, чого «пані» забажає
Сьогодні і в Україні дефіцит племінної живності. Як пригадує Андрій Кунець, який понад 20 років працював у цьому господарстві зоотехніком, а тепер веде в районному управлінні агропромислового розвитку галузь тваринництва, навіть коли по селах масово зникали ферми, він був за те, щоб зберегти племзавод, казав: «Прийде той час, що корову шукатимуть зі свічкою». Він уже настає.
— Виробництво молока — це одна з ніш, яка сьогодні на споживчому ринку України не закрита, — констатує Михайло Богач, директор СПОП «Маяк-Агро». — Якщо по м’ясу попит закрили курятиною, то по молоку зараз будують комплекси на 1-1,5 тисячі дійного стада. Будуються вони швидко, а от заповнити їх якісним поголів’ям — на це підуть роки.

Шполянські корови дають у товарних господарствах по 8 тисяч кілограмів молока на корову на рік,  потенціал  же — 10-12 тисяч кілограмів. У «Маяк-Агро» високих надоїв зі своїх цінних молочниць не вимагають, головне — щоб приводили на світ міцне потомство. Але й при цьому доять по 6 тисяч кілограмів молока на корову. Для породистих вихованок поставили обладнання, що забезпечує клімат-контроль у приміщенні ферм. Доїльного залу не обладнували, щоб зберегти індивідуальний підхід до кожної корови, уникнути раннього їх виснаження. Але перші в районі поставили доїльну установку: тепер молоко, окрім того що має високий відсоток жиру і білку, ще й не контактує з руками: зразу тече по молокопроводу на холодильник, тож продається вищим сортом на Звенигородський сироробний комбінат.
Подали приклад кооперації
Завфермою Тетяна Кунець розповіла, що власне молочарство господарство розширює, підростає півсотні нетелів. Є тут також свині, вівці, навіть коні. Тваринництво дає цілий перелік вигод. Це і збільшення віддачі від кожного гектара завдяки тому, що зерно переробляється й «перепускається» через живність (тут самі готують комбіновані корми, маючи для цього сучасне обладнання). І робота людям: при тому, що «Маяк-Агро» має лише 1,6 тисячі гектарів ріллі, тут узимку працює понад 80 осіб, влітку понад 100. Стабільність і рівень зарплати утримують кадри. Скажімо, дояр Микола Кісурін працює в господарстві 26 років. Пішла на пенсію у віці понад 70 років доярка Віра Медушівська, маючи 55 років безперервного стажу, нагороджена орденом княгині Ольги другого ступеня. Понад 20 років працює ветлікар Петро Руденко. Приходять молоді доярки, фуражири — і залишаються. Тут можна й 5, і 6 тисяч гривень на місяць заробити — все залежить від надоїв і  приростів худоби. А прирости тут 760 грамів — раніше зірку Героя за такі давали.
Тваринництво — це й добрива для полів.
— Щороку вивозимо понад 6 тисяч тонн гною і одне стогектарне поле повністю підживлюємо, — розповідає Михайло Петрович. — Тож наші поля, як підтверджує аналіз ґрунтів, такі, що на будь-якому можемо сіяти буряки, а вони — індикатор гумусу й кислотності.
А якщо орендовані паї стають родючішими, значить, вони ростуть і в ціні.
Цьому сприяє й те, що тут почали застосовувати безполицевий обробіток грунту: технологію ноу-тіл. Невелике господарство не змогло б перейти на неї без кооперації з потужнішим: їхнім партнером стало СТОВ «ЛНЗ-Агро» Лебединського насіннєвого заводу. Зокрема, кожне має певний вид техніки, який працює на полях обох господарств, швидше окупляючи свою вартість. Дешевше обходяться крупні партії добрив, засоби захисту, вигідніший продаж спільних партій зерна… Як мовиться, глобалізація, або по-нашому — гуртом і батька легше бити.

 

 

Коментарі  

 
0 #1 Ігор 07.12.2012 17:28
Добрий день. Дайте будь-ласка відповідь на моє запитання.Чи можна придбати у вашому госп-стві корову для себе.Мій конт. тел.093-424-92-70 З повагою до Вас Ігор.
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Новини - село

Стрічка новин