В Україні може з’явитися “земельна міліція”

Друк e-mail

П'ятниця, 27 січня 2012, 07:52

Проект закону “Про ґрунти і їх родючість” 18 січня було внесено до Верховної Ради. Запропоновано також створити Державну службу охорони ґрунтів. Серед основних завдань такої “земельної міліції”— формування і реалізація державних і регіональних програм збереження родючості ґрунтів, оцінка їх якості, контроль за діяльністю землекористувачів. Селян давно тривожить питання: коли ж буде покладено край тим безкінечним соняшникам на полях, тому цинічному виснаженню ґрунтів, яке власник паю бачить, але проти якого нічого не може вдіяти?

Та, як виявляється, депутати вже не раз рвали на грудях сорочку, аби захистити українські чорноземи. Рвали, та недорвали…
— Тільки не хочеться, щоб цей законопроект став черговим законом України, який приймуть, а він не буде працювати, — коментує появу документа директор державної установи Черкаський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції Юрій КРИВДА.  — Бо вже є два важливі закони — «Про державний контроль за використанням і охороною ґрунтів» (2003 року), «Про охорону земель» (2003 року), але вони не працюють.
«Центрдержродючість», центри «Облдержродючість» МінАПК торік, було, розробили зміни до законодавства України, якими передбачалось створення Фонду для збереження родючості ґрунтів. У цей фонд мали сплачувати кошти господарства, які більше з ґрунту виносять з урожаєм поживних речовин, ніж вносять — у яких від’ємний баланс азоту, фосфору та калію. Народні депутати України розглянули цей законопроект, прийняли в першому читанні. Але до другого читання із законопроекту… видалили основ­ну частину положень і… зняли його з розгляду. Бо все впиралося в те, що ці положення невигідні для орендарів земельних ділянок. Адже зберігати ґрунти — це означає повертати землі ту кількість поживних речовин, яку в неї забрали.
Наприклад, просте обчислення боргу орендарів перед матінкою-землею та власниками цієї землі — пайовиками. Якщо по Черкаській області у 2010 році зібрано по 35 центнерів з гектара зерна озимої пшениці, то цим урожаєм винесено поживних речовин (азоту, фосфору та калію) по 180 кілограмів з кожного гектара. А внесено лише по 105 кілограмів. Тобто по 75 кілограмів поживи вкрадено з кожного гектара. За ці 75 недоданих кілограмів потрібно було б заплатити кошти у Фонд збереження родючості ґрунтів, це близько 750 гривень з гектара.
У нас в області у 2009 році лише десять господарств із 713 мали позитивний баланс поживних речовин (азоту, фосфору, калію), решта — не повернули у ґрунт того, що винесли, тобто баланс від’ємний.
— А як так виходить, що орендарі безкарно сіють культури, які виснажують землю?
— Кабінет міністрів України 11 лютого 2010 року видав постанову № 164, якою для збереження ґрунтів вводились нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах. У Черкаській області структура посівних площ зернових, технічних, кормових і інших культур наближається до оптимальної (витримується більше ніж на 80 відсотків). Але все одно щороку баланс поживних речовин від’ємний (118-180 кг/га).  Тобто без достатнього внесення добрив зберегти родючість неможливо.
Цікаво, що зараз проходять усілякі круглі столи з питань законопроекту, але від служби «Центрдержродючість», центрів «Облдержродючість» МінАПК туди не запрошують нікого, —  дещо здивований Юрій Іванович. — І говорять про те, що «нема такої організації, яка знала б і контролювала питання родючості ґрунтів». Вона є, але її уже майже 50 років ніхто «в упор не бачить». Адже ті дані, які напрацьовані такими організаціями, як наша, по всіх областях, — це база для контролю родючості. Так, ми за кожні п’ять років обстежуємо кожен гектар ріллі в області. І на кожне поле в нашій області зараз є його агрохімічна характеристика більш ніж по 20-ти показниках. І не тільки на поле —   цю інформацію можна деталізувати: вона є на кожну 10-гектарну ділянку.  Поки що це ділянки без конкретизації на паї. Але якщо власники паїв чи покупці (з уведенням ринку землі) поставлять питання про визначення хімічного складу, родючості паю, це можливо зробити. За сьогоднішніми цінами, собівартість таких робіт, приміром, для паю розміром 3 гектари становить близько 300 гривень.
— Чи може власник паю замовити сьогодні визначення родючості? Щоб здати пай в оренду вже з цими даними і в разі, якщо орендар землю виснажив, спитати з нього фінансово? Прописати це і в умовах договору?
—  Так, замовити цю послугу можна, це коштуватиме, виходячи з вищезазначеної ціни. В перших договорах оренди був такий пункт — показники родючості ґрунтів (вміст гумусу, фосфору, калію, кислотності). Але організації, які оформляли договори оренди, не проводили цих досліджень. І в подальшому з договорів було вилучено це положення й залишилась лише фраза «Орендар зобов’язується не погіршувати родючість ґрунтів». Але «на око» проконтролювати це неможливо.
Лариса СОКОЛОВСЬКА


 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Новини - село

Стрічка новин