Архітектурні вердикти не всім черкасцям до вподоби

Друк e-mail

П'ятниця, 27 січня 2012, 07:46

Зима «роздягла» Черкаси, прибравши зелені шати з дерев і кущів. Оголила і ряд проблем — уже котру зиму зяє, ніби рана, котлован за драмтеатром у центрі міста; пішоходи ковзають під колеса автівок на слизькому покритті новоствореної стоянки під назвою «Європейська площа». А каштани на бульварі Шевченка крізь зимовий сон, здається, здогадуються про наміри чиновників пустити їх на дрова…

Європейська площа — лише стоянка для автівок

До найбільших своїх архітектурних звершень міська влада не без гордості відносить будівництво торговельно-розважального центру «Хрещатик-Сіті» та реконструкцію площі перед Будинком торгівлі. На прес-конференціях із вуст владців не раз звучало, що згадані  проекти надають Черкасам європейського лоску. Однак далеко не всі в захваті від містобудівних ініціатив. 

На місці «Хрещатик-Сіті» ще за радянських часів планувалася величезна площа з помпезними фонтаном і сходами. Та часи змінилися, розпався СРСР — і план той гикнувся. Таку сумну картину у розмові зі мною намалював головний архітектор Черкас Микола УПИР.
Восени 2008 року керівництво міста поставило завдання — привести до ладу той будівельний майданчик. Там стояли якісь невеличкі будівлі, розрита яма. «Черкасицивільпроект» розробив план забудови — і в результаті є затишна площа.
Втім, Микола Упир тут же обачно робить крок назад.
— Звісно, повного задоволення від того, що там вийшло, я не отримав. І розділяю думку критиків, адже архітектурне вирішення пластики фасадів зі своєю фанерно-жерстяною тектонікою мене не задовольняє. Це наша, так би мовити, недоспівана пісня. Але іншого виходу не було.
— Що ж до Європейської площі. Якщо вона зроблена для людських автівок, то значить, і для самих людей. Так, шкода тих лип, які висадили не в свій час і не на своє місце. Але ж черкасці отримали комфорт і зручність! — вважає пан Упир.
Та, попри звуки фанфар і співання слави черкаському меру за втілення креативних ідей містобудування, дехто з фахівців дивиться на ці «прожекти» критично.
— Ну що таке “Хрещатик-Сіті”? Там повинна бути площа. А зараз, як не крути, його образ — це ринковий майдан, оточений двоповерховими лабазами. А Європейська площа перед Будинком торгівлі — теж не площа. Це стоянка автотранспорту. Якщо ви називаєте це площею, то, будьте люб’язні, зробіть її саме для людей! — переконаний архітектор Леонід КОНДРАТСЬКИЙ, лауреат Шевченківської премії в галузі архітектури та Державної премії СРСР.
Цю точку зору розділяє і його молодий колега, архітектор Федір ГОНЦА.
— Проблема в тім, що в нас відсутній середовищний підхід, коли проектується цілісна картина, а не окремі об’єкти. Тому ми бачимо, що в центрі міста вирішується проблема не площі загалом, а стоянки для автомобілів. Тобто будуємо щось там, щось там, а який це матиме загальний вигляд, — усім байдуже. І серед сучасних об’єктів багато таких, що не пасують гарному місту. 

Бульвар зрубають, а на мера накладуть анафему?

Закордонні поїздки кардинальним чином впливають на мера Черкас і спонукають його до нових творчих «злетів». Там він набирається «передового» досвіду й активно запроваджує його в обласному центрі. Черговою «фішкою» Сергія Одарича стала нав’язлива ідея будь-що перетворити бульвар Шевченка на міський автобан.  

 

А для цього, перш за все, треба зрубати знамениті черкаські каштани. Користі, мовляв, із них ніякої, бо «дерева старі, хворі», пояснює черкасцям градоначальник на своїй сторінці у Фейс­буці. Логіка проста: навіщо та алея, якщо місту потрібна сучасна автотраса, щоб «позбутися пробок, бо нині вулиці — завузькі для транспорту».
Майбутнє центральної вулиці Черкас Сергій Одарич бачить чітко: «Бульвар прибирається. На його місце переноситься проїжджа частина в напрямку 700-річчя — Соснівка. Між напрямками руху встановлюється подвійний бетонний паркан висотою 50-60 см. Між парканами — крапельний полив і зелена стіна з колючого барбарису. Також по центру по всій довжині бульвару гарні високі декоративні світильники на обидва боки».
У мерії запевняють, що наразі триває лише обговорення цього проекту, й фахівці міськ­виконкому працюють над ескізами можливих напрямків реконструкції бульвару. Чиновники обіцяють, що винесуть проект на розгляд громади і врахують кращі пропозиції городян.
Багато черкасців обурюються черговим «прожектом» мера. Якщо вирубати каштани й знищити алею, де ж відпочиватимуть люди?
— Легко руйнувати, але важко створювати. Що збудував Одарич за час свого керування містом? Тільки «оптимізує» те, що залишилося у спадок від попередників. Якщо ти такий хороший, то, будь ласка, будуй нове, а не ламай створене до тебе! — застерігають креативного мера небайдужі городяни в Інтернет-коментарях.
А голова Ресурсного центру Асоціації недержавних громадських організацій Черкащини Анатолій Рекун пропонує, щоб захистити бульвар Шевченка, звернутися в першу чергу до церковних ієрархів, громадськості та ЗМІ, провести велику акцію протесту проти «реконструкції», навіть просити церковників накласти на мера анафему.

 

Де був фонтан, там три роки котлован «Фонтан-Сіті» добудують, якщо міська влада спонукає  інвестора  знайти  кошти
Довгобуд за драмтеатром у Черкасах уже так намозолив очі городянам, що вони постійно згадують «добрим» словом і керманичів міста, і товстосума, який взявся за справу, вирив котлован — і заморозив будівництво. Куди тільки не скаржилися люди, та відповідь чиновної братії одна: всьому виною криза — коштів на завершення проекту в інвестора немає.

Що ж робити? — запитують невгамовні черкасці, телефонуючи до нашої редакції. Був на тому місці сквер, колись радував око фонтан, куди приходили на побачення закохані. А тепер огороджена парканом яма слугує символом невпорядкованого сьогодення.
— Це наш головний біль, що принесла в Черкаси світова фінансова криза. У інвестора вистачило коштів і сил розрити, та не вистачило завершити. Це не його вина, це — об’єктивні обставини, — вважає голов­ний архітектор Черкас Микола Упир. І запевняє:
— Міська влада серйозно займається цим питанням. Тривають переговори стосовно завершення цього об’єкта, які й чиї кошти залучити, де взяти кредити й таке інше. Якщо вдасться збудувати «Фонтан-Сіті», то це місце матиме значно кращий вигляд, ніж мав знесений сквер, і стане окрасою центру Черкас.  
Однак городяни вже не ймуть віри обіцянкам влади. «Таємничі» перемовини про те, як і де взяти гроші, ведуться не перший рік, а віз і нині там, гірко жартують люди.
А плани справді були захмарні. У травні 2008 року забудовники обіцяли черкасцям витратити на будівництво «Фонтан-Сіті» 20 мільйонів доларів та вже за два роки гостинно відкрити двері центру. А ще — створити понад тисячу нових робочих місць та щорічно відраховувати до бюджетів до мільйона гривень.
Тепер замовник будівництва ПП «Бізнес-Гранд» (генеральний директор Холодний О.В., як свідчить паспорт об’єкта) всіляко відмовчується та чекає світлих часів. А може, тих самих таємничих інвесторів, з якими домовляється мерія.
На жаль, почути з перших вуст, коли справа з котловану за театром зрушить нарешті з мертвої точки, мені не вдалося. Офіс-менеджер у приймальні ПП «Бізнес-Гранд» сама нібито нічого не знає, але пообіцяла передати «кому треба» мої запитання та записала мій номер телефону. Втім, відповіді так і не дочекався.
Точка зору
Чим загрожує місту гігантський котлован за драмтеатром, якщо він простоїть ще кілька років?
Голова правління Черкаської обласної організації Національної спілки архітекторів України Олександр Косенко:
— В найближчі рік-два все проясниться в цій ситуації, бо новий генплан вступить у свої законні права. Все залежить від того, який статус має ця територія. Якщо брати строго по закону, то цей довгобуд, звісно, створює додаткові проблеми для центру Черкас. І ще більше проблем створить тому забудовнику, який розпочав будівництво, але не завершив його.
І справа не лише в тому, що стоїть яма в центрі міста. Не може перебувати така площадка в підвішеному стані. Якби хтось був дуже зацікавлений мати цю земельну ділянку, та ще й залучив досвідчених юристів, то вже б відсудив її у попереднього власника на свою користь. Важливо тут глянути на весь пакет дозвільної документації, право власності й так далі, адже земельна ділянка може переходити з рук у руки. Але цю інформацію ховають за сімома печатями.
Лауреат Шевченківської премії в галузі архітектури й Державної премії СРСР Леонід Кондратський:
— Нічим таким страшним це не загрожує. Звісно, котлован обсипатиметься, але особливих руйнацій не буде. Головне — вирішити, чи бути тут цьому торговельному центру. Якщо ні, то взяти й засипати котлован. Хоча якщо підключити прокуратуру до справи, щодо виділення цієї земельної ділянки й надання дозволів, то такого накопати можна! Ні за якими нормами цей об’єкт не вписується туди — ні по архітектурі, ні по образу, ні по характеру.
Ну, навіщо в центрі Черкас ще один торговий комплекс? Хіба мало їх тут? Будуйте в інших мікрорайонах, де теж живуть люди і потрібні такі заклади. Так ні, лізуть товстосуми саме в центр! Був би Театральний сквер із фонтаном. Кому він заважав…

Анатолій КОТОВ

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Новини - Головні новини

Стрічка новин